Щорічно у третю суботу травня в Україні відзначається День науки – професійне свято вчених, наукових співробітників та інших працівників, чия діяльність пов’язана з наукою.

24 лютого 2022 року війна постукала у двері кожної української родини. За цей період ми навчились зберігати спокій, бути рішучими та працювати під звуки повітряної тривоги. У цих умовах продовжували проводити свої дослідження і науковці Ужгородського національного університету в рамках виконання 10 держбюджетних науково-дослідних робіт, 3 наукових робіт молодих вчених, міжнародних договорів та грантової угоди. Усі завдання, які були покладені на наукових співробітників та співробітників відділів науково-дослідної частини, здійснювались вчасно відповідно до затвердженого тематичного плану.

Відділ науково-технічної інформації на безперервній основі проводить реєстрацію нових ініціативних кафедральних науково-дослідних робіт, надання інформаційно-консультативних послуг, видачу довідок про участь у виконанні науково-дослідних робіт та копій реєстраційних документів для захисту дисертацій відповідно до запитів науковців, а також здійснює регулярне інформування працівників університету через електронні засоби зв’язку про проведення наукових заходів в Україні та за кордоном, програм підвищення кваліфікації, можливості публікації власних наукових здобутків у провідних закордонних виданнях.

За цей період відділ підготував пакет реєстраційних документів чотирьох кафедральних науково-дослідних робіт (кафедри дитячих хвороб, кафедри соціології і соціальної роботи, кафедри громадського здоров’я, кафедри інформаційних управляючих систем та технологій). Також у відділі виконується проведення нормоконтролю звітів за закінченими науково-дослідними роботами на відповідність вимогам ДСТУ 3008:2015. Відділ підготував 7 заключних звітів за зареєстрованими ініціативними кафедральними науково-дослідними роботами для надсилання їх в Державну установу «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

У період з 24 лютого 2022 року відділ патентно-ліцензійного забезпечення та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності продовжував співпрацювати з Національним органом інтелектуальної власності – Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), адаптуючись до роботи в умовах воєнного стану. За цей період УжНУ став власником 8 патентів України, з яких 3 – патенти на винахід  та 5 – патентів на корисну модель.

Відділом підготовлено 14 заяв на видачу патентів на винаходи та корисні моделі, з яких 10 надіслано до «Укрпатенту». За результатами експертизи отримано 9 висновків  про державну реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності, а також надано 3 мотивовані відповіді на запити експертів. Відділ також забезпечує інформування науковців про проведення вітчизняних та міжнародних конкурсів, грантів, вебінарів, а також повідомляє про зміни у законодавстві  щодо реєстрації об’єктів інтелектуальної власності.

Відділ організації науково-дослідних робіт забезпечує та контролює заходи за виконанням на належному рівні тематичного плану науково-дослідних робіт, зокрема, займається розробкою та затвердження спільно з планово-фінансовим відділом університету, кошторисів витрат, штатних розписів науково-дослідних робіт і контроль за їхнім виконанням, а також продовжує ведення поточної та звітної документації.

Спільно з бухгалтерією відділзабезпечує контроль раціонального використання фінансових, матеріально-технічних ресурсів, призначених на проведення наукової діяльності, проводить підготовку наказів по особовому складу виконавців науково-дослідних робіт, договорів цивільно-правового характеру по залученню виконавців до виконання наукових досліджень; ведення передбаченої законодавством кадрової документації; організацію і контроль за трудовою діяльністю працівників науково-дослідної частини.

За даними відділу атестації кадрів вищої кваліфікації УжНУ станом на 12.05.2022 р. створено 5 спеціалізованих вчених рад із правом приймати захисти по присудженню ступеня доктора філософії. З них 4 зі спеціальності 222 «Медицина» та 1 зі спеціальності  221 «Стоматологія». Для порівняння -станом на 11.05.2022 р. в інформаційну систему НАЗЯВО, завантажено 47 повідомлень про захисти з усіх вищих  навчальних закладів України, з них 10% – з нашого університету. Також попри складну ситуацію в країні 12 здобувачів подали документи для проведення публічної презентації наукових результатів дисертації: 1  –  за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини», 4  – за спеціальністю 222 «Медицина», 3 – за спеціальністю 221 «Стоматологія» та 4 –  за спеціальністю  052 «Політологія».

У 2022 році планується захистів як мінімум на 30% більше ніж у 2021 році. Також цього року після розгляду атестаційною колегією було затверджено рішення спеціалізованих вчених рад та видано 15 дипломів доктора філософії. Всі здобувачі чиї атестаційні справи було направлено в МОН, отримали підтвердження та дипломи про присвоєння ступеня доктора філософії.

Студенти, попри війну, не лише навчаються, але й продовжують займатись науковою роботою. Апробація результатів бакалаврських робіт підкріплена публікаціями студентів, разом з їхніми керівниками, у фахових  виданнях  та журналах, що входять до наукометричних баз даних WoS та/або Scopus. Аспіранти, магістри та бакалаври продовжують написання та публікування наукових статей, тез в Україні і за кордоном та беруть участь у наукових конференціях.

У березні студентським науковим товариством «Кліо» було проведено науковий семінар «Під патронатом музи Кліо: до Всесвітнього дня екскурсовода», де студенти факультету історії та міжнародних відносин взяли участь у підготовці та продемонстрували свої презентації й виступи.

У травні, до Дня науки, на факультетах будуть представлені результати та здобутки наукової роботи студентів на щорічній Підсумковій науковій студентській конференції. Студенти-іноземці теж не залишаються осторонь і старанно готуються до студентської наукової конференції.

Згідно затвердженого плану на географічному факультеті триває діяльність студентського наукового гуртка «Природокористування у Закарпатській області в умовах сучасних суспільних запитів і глобальних кліматичних змін», у контексті діяльності якого відбулися науково-практичні семінари «Екологічний стан атмосферного повітря Закарпатській області», «Режим функціонування природних водойм Закарпатської області під впливом господарської діяльності та кліматичних змін» та «Деградація рослинного покриву Закарпатської області: просторовий та часовий аспекти».

Під керівництвом співробітників кафедри твердотільної електроніки та інформаційної безпеки УжНУ (проф. Різак В.М., Маркевич П.В., Мачужак Б.) студентами Богданом Маліцькім і Олександром Череповим удосконалено та успішно протестовано програмно-апаратний комплекс для проведення DDoS атак на базі інфраструктури кафедри, яка створювалась для участі у перших в Україні навчаннях із кібербезпеки Grid NetWars. Розроблено рекомендації для встановлення програмного забезпечення з використанням образів віртуальних машин на робочих машинах як хостів для проведення DDoS атак, використовуючи можливості програмного забезпечення для контейнеризації Docker, з підключенням до захищеної приватної віртуальної мережі.

Згідно розроблених інструкцій встановлено програмне забезпечення на робочі машини та успішно протестовано проведення DDoS атак на об’єкти критичної інфраструктури країни-агресора. До проведення DDoS атак долучались також студенти спеціальності 172 «Телекомунікації та радіотехніка».

Команда аспірантів Давід Гал та Генрієта Бан, під керівництвом д. фіз.-мат. н., проф. Молнара О.О., взяла участь в конкурсі розробників програмованих логічних інтегральних схем InnovateFPGA Design Contest 2022 та дійшла до півфіналу. Конкурс InnovateFPGA Design Contest спрямований на дослідження рішень в галузі цифрових технологій, які зменшують вплив на навколишнє середовище та попит на природні ресурси планети.

Наукова діяльність фізичного факультету спрямована на виконання фундаментальних та прикладних досліджень згідно з програмами МОН України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. У рамках цих програм виконується 6 науково-дослідних робіт та спільно з науковцями хімічного факультету двох наукових робіт молодих вчених, які в результаті жорстких експертних оцінок здобули право на фінансування за рахунок держбюджетних коштів. Наукові дослідження виконуються за міжнародними договорами та грантовими угодами. Продуктивно працює аспірантура, поглиблюються зв’язки з провідними науковими центрами нашої країни та світу, виникають і розвиваються нові наукові напрями досліджень з фізики напівпровідників та діелектриків, фізики електронних і атомних зіткнень, квантових обчислень, ядерної фізики, фізики малорозмірних явищ та ефектів.

Наукові дослідження співробітників факультету проводяться також в рамках спільного українсько–французького договору, наукового гранту з дослідниками Університету м. Тувал (Саудівська Аравія), грантової угоди з Шанхайською астрономічною обсерваторією та за Рамковою програмою  Європейського Союзу з досліджень та інновацій  «Горизонт  2020».

Спільно з Інститутом електронної фізики НАН України заплановано провести 26-27 травня Міжнародну конференцію «Ужгородська школа з атомної фізики та квантової електроніки», присвячену 100-річчю від дня народження фундатора фізичного факультету професора Івана Прохоровича Запісочного.

Наукові співробітники Лабораторії космічних досліджень УжНУ цього року почали виконувати держбюджетну науково-дослідну роботу «Ідентифікація та визначення фізичних параметрів космічних об’єктів в інтересах обороноздатності та національної безпеки України» (науковий керівник – к. фіз.-мат. н., доц. Гуранич П.П.), яка присвячена вирішенню важливих наукових питань, направлених на зміцнення безпеки та обороноздатності України.

Науково-дослідна робота спрямована на розробку методу ідентифікації та визначення фізичних параметрів космічних об’єктів в інтересах обороноздатності та національної безпеки нашої держави. Наукові співробітники розробляють та реалізовуют методи розпізнавання швидкорухомих космічних об’єктів штучного і природного походження з використанням результатів досліджень стану ближнього космосу та сучасних методик в області астрофізики.

В січні 2022 року відбувся запуск українського штучного супутника Землі «Січ-2-30», за етапом виконання технічного завдання науково-дослідної роботи із березня цього року проводяться регулярні фотометричні спостереження для контролю орієнтації даного супутника на орбіті. У рамках  науково-технічного співробітництва між УжНУ та Національним центром управління та випробування космічних засобів були отримані та проаналізовані більше ніж 15 кривих блиску даного об’єкта зі станцій спостережень Мукачево, Дунаївці, Одеса та Ужгород, а також проводяться регулярні позиційні та фотометричні спостереження вибраних об’єктів. У квітні 2022 року наукові співробітники  лабораторії космічних уклали грантову угоду на продовження  дослідження «Моніторинг геостаціонарних супутників за допомогою мережі оптичних телескопів» із Шанхайською астрономічною обсерваторією, підпорядкованою Академії наук Китаю, які виконувались упродовж 2021 року, а в рамках міжнародного співробітництва з обсерваторіями Польщі та Словаччини, ведуться фотометричні спостереження астероїдів і змінних зірок для визначення їх форми та фізичних параметрів.

Науковий колектив кафедри квантової електроніки працював над науково-дослідною роботою «Нові точкові ультрафіолетові випромінювачі і методи синтезу наноструктур на основі суперіонних провідників та оксидів вольфраму» (науковий керівник – д. фіз.-мат. н., проф. Шуаібов О.К.), виконання якої розпочалось у лютому 2022 року. За цей період була  проведена модернізація експериментальної установки на основі перенапруженого наносекундного розряду між електродами з суперіоного провідника в газах (повітря, кисень, інертні гази) та  проведені дослідження характеристик перенапруженого наносекундного розряду між електродами з сульфіду срібла та цинку в повітрі атмосферного тиску. За результатами проведених досліджень колективом науковців підготовлено публікації та дві заявки на отримання патентів на винаходи та корисні моделі.

У процесі виконання науково-дослідної роботи «Функціональні наноструктури на основі біоматеріалів та халькогенідів» (науковий керівник –  д.ф.-м.н., проф. Різак В.М.) науковцями кафедри  твердотільної електроніки та інформаційної безпеки визначено оптичні властивості бактеріородопсину та плівок на його основі, які найбільш важливі для їх використання у сфері захисту інформації та контролю доступу. Показано, що дані оптичні характеристики можуть бути змінені у потрібному напрямку за рахунок модифікації хімічного складу плівкових структур. Правильний вибір хімічних речовин та їх концентрацій дозволяє збільшувати час життя інтермедіатів, контролювати фотоанізотропний відгук та світлочутливість плівок. Систематизовано та проаналізовано дані про зміну властивостей плівок бактеріородопсину в результаті їх хімічної модифікації.

Колектив науковців виготовив плівки на основі бактеріородопсину з використанням більш ніж сорока різних хімічних речовин у ролі домішок. За допомогою оцінки поглинання та дослідження динаміки фотоіндукованих змін у плівках із різними концентраціями хімічних компонент вивчено вплив хімічної модифікації на фотоцикл бактеріородопсину та властивості плівкових структур на його основі.

На фізичному факультеті склалася своя, притаманна саме нашому університету, система підготовки наукових кадрів, ос­новою якої є залучення студентів, починаючи вже з 3-го курсу, до активної наукової роботи. Тому кожний третій студент, закінчуючи факультет, має в активі  публікації у реферованих журналах, матеріалах Всеукраїнських і міжнародних наукових кон­ференцій. Зокрема, у 2021 році студенти факультету опублікували 3 статті у фахових наукових журналах, що включені до наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science) та 12 тез доповідей у матеріалах міжнародних конференцій, 7 студентів стали учасниками Всеукраїнських та міжнародних конкурсів студентських науково-дослідних робіт. Щорічно студенти-фізики роблять близько сотні доповідей на університетських підсумкових наукових конференціях. У травні цього року в онлайн-режимі буде проведена «Підсумкова наукова конференція студентів фізичного факультету».

Наукові групи хімічного та фізичного факультетів спільно працювали над виконання науково-дослідних робіт: «Ефективні екологічно безпечні термоелектричні матеріали в багатокомпонентних селенідних системах» науковий керівник –  д. хім. н., проф. Барчій І.Є. та «Нові суперіонні провідники на основі аргіродитів для високоефективних твердоелектролітичних джерел енергії» науковий керівник – к. хім. н., доц. Кохан О.П., а  також  наукових робіт молодих вчених: «Нові високоефективні Ag⁺ провідні матеріали на основі сполук структури аргіродиту» науковий керівник – к. хім. н. Погодін А.І. та «Екологічно безпечні Ag-провідні тверді електроліти для новітніх систем накопичення енергії» науковий керівник – к. хім. н. Філеп М.Й.

Колектив науковців університету провів на кафедрі неорганічної хімії та в центрі колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія експериментальної та прикладної фізики» УжНУ підготовку монокристалічних зразків твердих розчинів та здійснив вимірювання електричних і термоелектричних властивостей. За результатами досліджень підготовлено та подано на розгляд до редакції дві статті у журнали, що індексуються у базах даних WoS та/або Scopus: Journal of Physics and Chemistry of Solids та Journal of Materials Science: Materials in Electronics.

За результатами проведених оптичних досліджень зразків твердих розчинів підготовлено та подано до друку дві наукові публікації до фахового видання. Колектив науковців подав 10 заяв на отримання охоронних документів та одержав 4 схвальні висновки про державну реєстрацію винаходів і корисних моделей.

У рамках виконання держбюджетної науково-дослідної роботи  «Гібридні органічно-неорганічні перовскіти на основі гексагалогентелуратів – нові матеріали для оптоелектроніки» (науковий керівник – к. хім. н.  Сідей В.І.), науковим колективом кафедри органічної хімії проведено синтез конденсованих системи[1,3]тіазоло[3,2-b][1,2,4]триазол-7-ій гексабромотелурат за допомогою реакції електрофільної циклізації 5-аніліно-3-металілтіо-4-феніл-1,2,4-триазолу під дією гексабромотелуратної кислоти.

Наукові співробітники Науково-дослідницького і навчального Центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ успішно працювали над виконанням науково-дослідної роботи «Персоніфіковані підходи до діагностики, профілактики та лікування судинних захворювань із прогностичним моделюванням індивідуального розвитку атеросклерозу» (науковий керівник –  д. біол. н., проф. Бойко  Н.В.), у процесі виконання якої  завершено розроблення моделі машинного навчання, здатної передбачати індивідуальний розвиток атеросклерозу, здійснено тестування програмного забезпечення оцінювання ризиків індивідуального розвитку атеросклерозу та проводиться верифікація створених моделей та підходів.

З метою обговорення харчових технологічних підходів до застосування та безпеки харчових продуктів спеціального медичного застосування за розробленими унікальними рецептам, а також для підготовки прототипних варіантів окремих рецептурних продуктів, спрямованих на лікування різних видів захворювань та профілактику атеросклерозу, в рамках виконання науково-дослідної роботи виконано робочий візит до Університету харчових технологій, м. Пловдив, Болгарія. Результатом даного візиту є підписання договору про співпрацю, а також підготовка та підписання ліцензійного договору. Авторським колективом створено та подано до друку унікальне видання «MICROBIOME in 3P MEDICINE STRATEGIES: The FIRST EXPLOITATION GUIDE» (EPMA Journal), де проф. Бойко Надія Володимирівна є головним редактором. У даному виданні наведені перші протоколи прогностичної, профілактичної та персоналізованої медицини. Слід відмітити, що отримано ліцензії на медичну практику за спеціальністю «Клініко-лабораторна діагностика” на базі Науково-дослідного і навчального центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ. Крім того, укладено договір про науково-практичне співробітництво між УжНУ та ТОВ «Лабораторія інноваційних технологій активованих водних розчинів та біоцидних продуктів».

У рамках виконання держбюджетної науково-дослідної роботи  «Функціональні та конденсовані азоли і азини як нові високоефективні бактерицидні й фунгіцидні засоби» (науковий керівник – д. хім. н., доц. Онисько М.Ю.) науковим колективом кафедри органічної хімії проведено синтез нових азотовмісних гетероциклів, які є перспективними біологічно активними зразками. За період з 24 лютого одержані чотири  схвальні висновки про державну реєстрацію корисних моделей за результатами експертизи, представлено 7 доповідей (тези) на всеукраїнських та міжнародних конференція, а також опубліковано  статті в журналах, що індексуються у базах даних WoS та/або Scopus  та 2 статті в Encyclopedia of Reagents for Organic.

Практично з самого початку війни в УжНУ створено умови для роботи групи  вчених з відділу нетрадиційних енерготехнологій харківського Інституту проблем   машинобудування ім. А. Підгорного НАН України (ІПМаш НАНУ)  у  складі завідувача відділу, члена-кореспондента НАН України, д.т.н. Кравченка О.В. та наукових співробітників к.т.н. Велігоцького Д.О. та  к.т.н. Гомана  В.О. Основним напрямком наукових досліджень та розробок цієї групи є підвищення ефективності хіміко-технологічних процесів технологій видобутку, переробки та спалювання енергетичних вуглеводнів з  використанням  методів фізико-хімічної  активації.

В ІПМаш НАНУ проводяться роботи з удосконалення методів синтезу та  використання полімерного нітрилу параціану як активатора високотемпературної стадії хіміко-технологічного процесу водневої термобарохімічної технології інтенсифікації видобутку нафти, газу та газового конденсату. Зазначену речовину можна також успішно використовувати як активатор горіння в нових видах сумішевого твердого ракетного палива.   Разом із колективом кафедри прикладної фізики завідувачем кафедри д.ф.-м.н., проф. Неболою І.І., к.ф.-м.н. Поп М.М. та директором центру колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія експериментальної та прикладної фізики» УжНУ д.ф.-м.н., проф. Сусліковим Л.М. підготовлено зразки та виконано спектральний аналіз синтезованого полімерного нітрилу параціану. Попередні результати розпочатих спільних досліджень   надалі буде покладено в методику ідентифікації та підвищення хімічної чистоти зазначеного активатора.

Це далеко не повний перелік наукових здобутків професорсько-викладацького колективу УжНУ. Він засвідчує, що наука в нашому університеті в період військового стану не зазнала драматичного негативного впливу. До певної міри працює ефект інерції попереднього достатньо успішного року. Але поступово приходить розуміння, що усі ми повинні перебудовуватися у відповідності до нових реалій, шукати нові джерела фінансування наукових досліджень, поглиблювати міжнародне наукове співробітництво, адаптувати тематику наукових досліджень до потреб оборони нашої країни.

Науковці УжНУ наближають перемогу над ворогом на своїх робочих місцях.

Володимир Фекета, доктор біологічних наук, проректор УжНУ з питань науки

https://uzhnu.edu.ua/uk/news/nauka-v-uzhnu-v-period-voyennogo-stanu-.htm