Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ця історія, якби хтось почув її раніше, прикрасила б будь-яку книгу про підлітковий хакерський рух. На початку 1990-х випускника середньої школи Авішая Абрау, як і більшість його однолітків, призвали на строкову службу в Армію оборони Ізраїлю. Абрау зарахували до відомства, про яке забороняли розповідати навіть батькам – підрозділ кібербезпеки й електронної розвідки з позначенням 8200. 
Авішая Абрау зарахували до підрозділу кібербезпеки й електронної розвідки 8200 Фото wix.com
Завдання, яке поставили перед юнаком, – готовий сценарій до фільму «Місія нездійсненна». Абрау треба було зламати сервери ворожої Ізраїлю держави, а для цього – розв’язати кілька головоломок. По-перше, потрібно було зрозуміти, як увійти в чужу комп’ютерну мережу. По-друге, придумати спосіб злому криптографічного захисту. Третє й найскладніше завдання – отримати доступ до величезного обсягу обчислювальних потужностей, необхідних для розшифрування інформації.
Що зробив Абрау, коли зрозумів, що зміг увійти до мережі супротивника? Зламав сервери двох інших недружніх країн і використовував їхні обчислювальні ресурси для дешифрування отриманих даних. Цю філігранну операцію, у якій простежуються зачатки хмарних технологій, він виконав, не встаючи з крісла в Тель-Авіві.
«Якби за розшифрування посадили комп’ютерного аналітика, то на розв’язання завдання пішов би рік, – розповідає Абрау. – Ми впоралися за день. Ви не уявляєте, яка криза вибухнула б, якби хтось дізнався про злом». Але ніхто так і не дізнався. Цілком звичайна справа для підрозділу, існування якого Ізраїль визнав лише десятиліття тому. Зате тепер 45-річний Абрау – цілком публічна персона. Відслуживши в підрозділі 8200, він із партнерами заснував Wix – хмарну платформу для веб-розробки, нині одну з найпопулярніших у світі.
«Я знаю приблизно сотню хлопців-товаришів по службі, які створили стартапи і продали їх за великі гроші, – розповідає Абрау. – У нас працювала група з 10 осіб, що сиділи пліч-о-пліч в одному приміщенні. Тепер я називаю його «чарівною кімнатою» – всі ці люди заснували компанію з капіталізацією в середньому по $0,5 млрд». Свій хід зробив і сам Абрау – капіталізація Wix досягла $1 млрд.
Ще один колишній співробітник Підрозділу 8200 – 31-річний Рон Рейтер, чий стартап нещодавно придбала корпорація Oracle за $50 млн. Рейтер належить до молодшого покоління кіберрозвідників, але розповідає приблизно ту ж історію: «У мене в Підрозділі 8200 було двоє сусідів у кімнаті. Один продав стартап корпорації Apple за $300 млн або приблизно стільки. За компанію іншого товариша по службі Cisco виклала $500 млн».
Про імідж Ізраїлю як «нації стартапів» багато писали. Країна, де проживає менше людей, ніж у Нью-Йорку, за кількістю компаній, що котируються нависокотехнологічній біржі NASDAQ, поступається лише США та Китаю. В Ізраїлі більше венчурних інвестицій, стартапів, вчених і IT-фахівців на душу населення, ніж будь-де на планеті. Як державі вдалося досягти настільки неймовірних цифр? Зрозуміти це допоможе історія підрозділу 8200. Точну інформацію про його чисельність ніколи не публікували, але, за оцінками Forbes, у ньому служать 5000 осіб. Їхнє завдання – розробляти новітні технології, часто в ситуаціях, пов’язаних із ризиком для життя. І при цьому співробітників на диво мало інструктують.
«Ніхто не буде тобі розповідати, як потрібно працювати, – пояснює Абрау. – Так спочатку замислювалося, така культура. Начальство просто наказує тобі у всьому розібратися. У тебе величезна свобода дій, але твоє завдання ніхто інший виконувати не буде. Це найважливіша навичка для майбутнього підприємця. П’ять, 10 або 20 таких завдань – і вважай, що ти створив три проекти, з яких може вийти стартап».
Помножте три ці умовні проекти на десятиліття праці тисяч найталановитіших IT-фахівців, і вам усе стане зрозуміло. Forbes підрахував, що колишні співробітники Підрозділу 8200 заснували понад 1000 компаній – від навігаційного сервісу Waze і фірми з кіберзахисту Check Point до компанії Mirabilis, творця інтернет-месенджера ICQ.
Яким є фірмовий рецепт Підрозділу 8200? Поговоривши з більш ніж двома десятками колишніх кіберрозвідників, ми виділили п’ять його головних інгредієнтів. Всі вони не тільки дадуть чітке розуміння того, як народилася «нація стартапів», а і стануть підмогою в запуску компанії-початківця.
Відбір
Прослухавши курс навчання від екс-співробітників Підрозділу 8200, Джаффар Саббах створив три стартапи
Ізраїль визнав, що Підрозділ 8200 існує, але й тільки. Жодної інформації про його історію досі немає – тільки уривчасті відомості. Наше припущення: Підрозділ 8200 існував ще до війни 1948-го за незалежність Ізраїлю. У 1930-ті, у роки Британського мандата в Палестині, на нинішній території Ізраїлю працював підрозділ «Шин Мем 2» (скорочення від фрази «інформаційна служба» на івриті). Його співробітники прослуховували телефонні лінії арабів, щоб запобігти підготовці заворушень. У 1948 році службі дали позначення 515. Номер вибрали довільно: так що можна було без побоювання вимовляти назву підрозділу вголос. У 1956-му, під час другої арабо-ізраїльської війни позначення змінили на 848.
Поворотним для відомства став 1973 рік, коли почалася Війна Судного дня. Раптовий напад Єгипту й Сирії захрпив Ізраїль зненацька: розвідка країни зазнала найбільшої невдачі у своїй історії. Офіцер 848-го підрозділу потрапив у полон і видав сирійцям важливу інформацію, розповідає Йоссі Мельман, журналіст-ветеран, експерт із секретних служб і національної безпеки Ізраїлю.
Ця подія стала початком до «перезавантаження» відомства електронної розвідки. Відтоді підрозділ носить позначення 8200. Жоден його відділ не знає, що робить сусідній. Кожна команда – стартап, який значною мірою діє самостійно.
Що важливіше, ізраїльська влада зрозуміла, що залежати від чужих технологій, переважно американських, – занадто великий ризик. Так Підрозділ 8200 перетворився на загальнонаціональний центр досліджень і розробок. Він стрімко нарощував штат, а з початком інтернет-ери – і географію розвідувальних операцій. Робота розвідслужби «Моссад» обросла легендами, але Підрозділ 8200 постачає Ізраїлю 90% інформації. «Не було жодної великої операції «Моссада» або якогось іншого розвідувального відомства, у якому не брали б участі 8200-й», – стверджує Яїр Коен, який відслужив у кіберрозвідці 33 роки, а з 2001-го до 2005-го очолював її.
Інбал Аріелі, керувала підготовкою офіцерів кіберрозвідки. Зараз навчає молодих підприємців
У 1985-му палестинський лідер Ясір Арафат заявив, що не має стосунку до захоплення круїзного лайнера «Акілле Лауро», що призвело до загибелі американського громадянина. Підрозділ 8200 зробив запис телефонної розмови, яка доводила протилежне. Коли у 2007-му Ізраїль розбомбив сирійський об’єкт, визнавши його ядерним реактором, вихідні дані для цієї операції надав підрозділ 8200. А як щодо комп’ютерного вірусу Stuxnet, який знищив іранські центрифуги для збагачення урану? Цей програмний шедевр створили фахівці ЦРУ й Підрозділ 8200.
Роль 8200-го підрозділу зростала, а з нею – і його можливості. Більшість ізраїльтян, які досягли 18 років, зобов’язані відслужити в Армії оборони Ізраїлю. Підрозділ 8200 може вибрати з призовників ЦАХАЛ будь-якого юнака й дівчину: їх перевіряють на придатність до служби в кіберрозвідці ще перед випуском із середньої школи. Іноді потенційних співробітників знаходять раніше – за допомогою факультативного шкільного курсу «Магшимім» для обдарованих дітей, які захоплюються високими технологіями. «Гарвардська школа бізнесу розробила чудову процедуру добору студентів. Але в їх число потрапляють лише ті, хто подав заяви. Підрозділ 8200 може відібрати 1% найкращих з 1% найкращих у країні», – розповідає 40-річна Інбал Аріелі, яка служила в Підрозділі 8200 наприкінці 1990-х, а у віці 22 років керувала факультетом у школі підготовки офіцерів кіберрозвідки.
Процес набору у 8200 оповитий завісою таємниці. «До останнього моменту я навіть не знала, що кіберрозвідка поклала на мене око», – згадує Аріелі. Для перспективних кандидатів проводять низку жорстких співбесід, тестів і занять. Тематика найрізноманітніша: від телекомунікацій і електротехніки до знання арабської мови. Процес добору може зайняти більше півроку.
По суті це курс молодого бійця для інтелектуалів. «Вас об’єднують у невеликі групи. Там ви з ранку до пізньої ночі вчитеся, проводите мозкові штурми, аналізуєте проблеми, вирішуєте їх. Тут немає пасивного підходу до навчання», – розповідає Аріелі. Вступні співбесіди проводять не офіцери високого рангу, а рядові. Кожному трохи за 20. Завдання – знайти здібних призовників, які займуть їхнє місце.
Провівши співбесіду, інтерв’юери пишуть на випробовуваних докладні характеристики. Критерії добору? Великий плюс, безумовно, математика, знання комп’ютерів і іноземних мов. Але насправді Підрозділ 8200 шукає інші навички. Його мета – виявити потенціал. Здатність швидко навчатися, адаптуватися до змін, працювати в команді і розв’язувати проблеми, які інші вважають нерозв’язними. «У школі я вчився погано, просто жахливо», – згадує Дор Скуллер. Підрозділ 8200 почав придивлятися до нього в старших класах, але зосередився не так на провальному навчанні Скуллера, а на тому, що йому вдається. У ньому розгледіли талант: зі Скуллера вийшов чудовий офіцер-розвідник, який після служби створив три стартапи.
Культура
Колишній керівник Підрозділу 8200 Яір Коен згадує, як починав у 1980-х. Командир ставив перед ним завдання приблизно так: «Тобі потрібен бюджет в $300 млн, але в тебе тільки $3 млн. Ти не можеш дозволити собі 10 співробітників. У тебе тільки троє. І ти повинен заглядати в майбутнє: намагатися зрозуміти, що станеться, якщо ворог почне закуповувати і використовувати ті чи інші технології».
Відслуживши в підрозділі 8200, Коен сформував кібердівізіон в одній із найбільших публічних компаній Ізраїлю, що спеціалізується на військовій радіоелектроніці – Elbit Systems.
Духом стартапів у Підрозділі 8200 пронизаний не тільки відділ НДДКР, який створює оборонні продукти. Він відчувається у всій розвідслужбі від верху до низу. Скуллера, наприклад, призначили командиром групи, яка збирала й аналізувала технічний трафік у телекомунікаційних мережах противника. Його відділ добував розвідувальні відомості із сирих необроблених даних. Бувало, результат був потрібний так швидко, що Скуллер збирав кілька інженерів і по п’ять днів сидів із ними в одному приміщенні, розв’язуючи проблему.
«Іноді ресурси настільки мізерні, що не надивуєшся. І ти повинен прийняти єдино правильне рішення, – згадує Скуллер. – Це як сидіти за рулеткою з однією фішкою в руках, і думати, на яке поле поставити». Зазвичай молоді співробітники Скуллера знаходили правильне рішення. «Я все намагаюся зрозуміти, як нам вдавалося? Це ж повне безумство. Але ми просто не знали, що програми бувають ще кращі. Мені не потрібен був ідеальний софт. Він міг вийти сирим, зависав, я вручну перезавантажував систему. Але в підсумку через кілька днів або тижнів ми створювали продукт, який виконував бойові завдання. Такі моменти по-справжньому неповторні. Це магія».
Загартування, отримане Дором Скуллером у кіберрозвідці, допомагають йому створювати одну компанію за іншою
Поєднання розуму і блаженного невідання – сильна зброя. На них і ґрунтується робота підрозділу 8200. Його співробітників наділяють неймовірною свободою дій і ступенем відповідальності в тому віці, у якому в більшості країн їм навіть не продали б спиртне.
«Ніхто не вказує тобі, що потрібно робити, – повторює 39-річний Скуллер. – Тобі просто кажуть: є проблема, йди і вирішуй. Термін – «на вчора». Починаєш винаходити, проявляєш кмітливість. Як вдавалося впоратися із завданням? Це розумієш вже заднім числом. Але ти мав впоратися – інакше ніяк».
Ізраїльтяни люблять сперечатися один з одним. Для них це не тільки спосіб підтримувати демократичну атмосферу, але й добра можливість випустити пару. Як і майже в будь-якій іншій армії, дисципліна й субординація в бойових частинах ЦАХАЛ несумісні із суперечками. Але в Підрозділі 8200 рядові можуть знехтувати субординацією і звернутися безпосередньо до командира, якщо вважають, що безпосередній начальник не має рації. Так у них виховують відповідальність. Наприклад, одного разу, коли Скуллер був сам на чергуванні, йому зателефонував один із найвищих керівників країни – хотів дізнатися його особисту думку про зібрану інформацію. «Мені тоді було 19. Друзі в США пишуть курсові роботи в коледжі, а ти такі речі робиш. Ні до, ні після служби на мені не лежало стільки відповідальності за долі інших людей».
Тепер Скуллер використовує накопичений досвід в Intuition Robotics – його третьому стартапі (два інші купила компанія Alcatel-Lucent). Intuition Robotics намагається створити «дуже складного соціального робота, з яким було б по-справжньому легко взаємодіяти». Цей проект вимагає знань в галузі апаратного та програмного забезпечення, комп’ютерного зору, машинного навчання, психології та дизайну. І працює над ним команда, кістяк якої – вісім осіб.
Мотивація
Коли Кіра Радинскі закінчила багатомісячний курс початкової підготовки в підрозділі 8200, її перевели в ще більш засекречену групу – підрозділ 81. Там розробляють переважно інтегровані програмно-апаратні комплекси для поля бою. За підрахунками Forbes, у цьому підрозділі служить приблизно п’ята частина співробітників ізраїльської кіберрозвідки. Але якщо профілі колишніх військовослужбовців Підрозділу 8200 можна знайти в соцмережі LinkedIn, то 81-й рідко згадують у відкритих джерелах. «Це відомство схоже на майстерню. Щось на кшталт заводу шпигунських іграшок, – ділиться інформацією журналіст Мельман. – Там випускають різні пристрої. Ви описуєте, що вам потрібно, і вони це виготовляють. Наприклад, потрібна міна, яку не відрізниш від шматка каменю? Вони її зроблять».
Відслуживши в надсекретному підрозділі 81, Кіра Радинскі розробляла аналітичні алгоритми для Microsoft
Радинскі згадує, як працювала з однолітками, «просто приголомшливими людьми, котрі, як і я, вступили до університету в 15 років. Деякі з них паралельно отримували по три вищі освіти». Але студенти коледжу несуть відповідальність тільки за себе. В Ізраїлі від продуктів, які розробляють підрозділи 8200 і 81, залежить життя інших людей. Такої мотивації до навчання не досягти жодними грошима.
«Чим більшого люди намагаються домогтися, тим міцніше в них почуття ліктя. Ми боролися разом, як одна сім’я, – згадує Радинскі, яка служила в підрозділі 81 з 2004 до 2007-го. – Ти просто повинен виконати завдання. Іншого вибору немає. Ми створюємо щось, здатне дарувати життя або віднімати його. І щойно ти це усвідомив, всі твої вчинки підпорядковуються лише цій думці. Працюєш на адреналіні».
«Технічні завдання доводилося виконувати в умовах граничного стресу, робочі навантаження зашкалювали, – доповнює Скуллер. – Потрібно було робити складний вибір і швидко приймати рішення, від яких залежали інші люди».
29-річна Радинскі згадує, що під час спецоперацій працювала по 24–48 годин: вона і її командири по черзі спали прямо в офісі. Іноді доводилося виїжджати на позиції. Одного разу вся група завмерла перед екранами прямої відеотрансляції. Всі чекали, чи спрацює створений ними пристрій. Коли стало зрозуміло, що спрацює, кімната вибухнула криками радості. Всі побігли в паб – обмити успіх.
Досвід, отриманий на службі, став у пригоді Радинскі і в цивільному житті. Влаштувавшись у корпорацію Microsoft, вона створила алгоритми, які допомогли передбачити перший за 130 років спалах холери на Кубі. Сьогодні Радинскі – співзасновник компанії SalesPredict, яка розробляє аналітичні рішення для роздрібної торгівлі. Співробітники – колишні бійці підрозділу 8200. Вони й зараз трудяться «однією сім’єю». Радинскі згадує, як одного разу її група взяла на себе колективну провину за провалену операцію. «Ніхто не показував пальцями на інших. Якщо ми перемагали, то спільно, коли програвали – теж», – розповідає колишня розвідниця. «Я зрозумів, що в корпоративному світі схожа мотивація, – додає Скуллер. – Співробітники мають відчувати відповідальність за спільну справу».
Свіжа кров
Надав Цафрір командував підрозділом 8200. Сьогодні він – один із найуспішніших IT-підприємців Ізраїлю
Останній із командирів Підрозділу 8200, які вже вийшли у відставку, встиг заснувати, мабуть, найуспішніший у світі синдикат у сфері інформаційного захисту. 46-річний гендиректор і співзасновник бізнес-інкубатора Team8 Надав Цафрір поставив на потік створення стартапів, які розв’язують найскладніші проблеми кібербезпеки. Він командував Підрозділом 8200 п’ять років, до 2013-го. За цей час створив «Кіберкоманду» – елітний підрозділ ЦАХАЛ для операцій в онлайні.
Разом із двома іншими засновниками Team8, теж колишніми високопоставленими офіцерами підрозділу 8200, Цафрір залучив $40 млн стартового капіталу й зібрав команду найкращих вчених та інвесторів. Серед них – фахівці IT-гігантів Alcatel-Lucent, Accenture, AT&T, Cisco і Nokia, а також венчурний фонд Innovation Endeavors, яким керує голова ради директорів Google Ерік Шмідт. Цафрір жодним словом не обмовився про характер своєї роботи в Підрозділі 8200, але розповів, що його структура чудово пристосована до нинішньої глобальної економіки.
Одна з особливостей підрозділу – змінюваність кадрів. Середня тривалість служби в ньому – чотири роки. Плинність кадрів – 25% на рік. Такий показник більшість великих корпорацій налякав би до смерті. Але в мінливому світі високих технологій це найважливіша перевага, вважає Цафрір. «Щороку в підрозділ приходять молоді, розумні, мотивовані й захоплені своєю справою юнаки та дівчата. Вони бачать проблеми в зовсім іншому ракурсі». Нові команди розв’язують завдання, з якими не впоралися попередники. «Ми просто не розповідаємо їм, що багато хто намагався їх розв’язати й не зміг», – посміхається кіберрозвідник.
Зв’язки
Половину працівників у свою фірму Елад Біньямін набрав із колишніх співробітників Підрозділу 8200
Менаше Біньямін, батько Елада Біньяміна, прослужив у Підрозділі 8200 чверть століття. Командував у ньому групою. Вийшовши у відставку, створив компанію з розробки програмного забезпечення для аналізу рентгенографічних і томографічних зображень. «Якби не досвід, отриманий у підрозділі 8200, батько, гадаю, не зміг би створити власну фірму», – розповідає 41-річний Елад. Тієї ж думки він і про власний медичний стартап. Але досвід аж ніяк не все. На той момент, коли Менаше продав свою фірму корпорації Kodak, у ній працювали 55 осіб. Третина з них – колишні співробітники підрозділу 8200. У стартапі Елада їх половина, у тому числі його найкращі друзі.
Зв’язки між колишніми товаришами по службі у Підрозділі 8200 для «нації стартапів» складно переоцінити. «Припустимо, у тебе є друг, який ось-ось має закінчити службу у 8200-му. Він точно знає, коли з підрозділу демобілізується інші хлопці. Ти просто чекаєш на них, один за іншим, – розповідає Біньямін. – А потім телефонуєш зі словами: послухай, у нас вже працює командир твоєї групи. Може, заїдеш до нас, подивишся, що до чого?»
Так простіше підшукувати співробітників: можна пропустити зайві етапи. «Ти знаєш, що отримаєш у результаті: поєднання потрібного рівня навичок та впевненості в собі, – ділиться секретом Біньямін. – Ці 24-річні хлопці провели по п’ять-шість років, розв’язуючи цілком реальні проблеми. Вони створювали критично важливі системи та продукти. Все, що вони робили – це не теорія. Там усе по-справжньому». У бізнесі їхні навички будуть приносити дивіденди десятиліттями.