Проректор УжНУ з наукової роботи Ігор Студеняк: «Ми підтримуватимемо редколегії періодичних видань, які прагнуть бути сучасними»

Останнім часом в університеті значно активізувалася робота з розширення  представленості науковців в авторитетних міжнародних наукометричних базах, просування в них наукових періодичних видань вишу. Так, станом на квітень ц. р. університет посідає почесне 12 місце, маючи в своєму активі 2017 публікацій, на які є 9208 цитувань. За наукометричними показниками УжНУ займає 7 місце серед класичних національних університетів України та 5 місце серед усіх вишів Західного регіону.

Ужгородський національний університет відзначено високою нагородою форуму Web of Science Award 2018, який проводила Національна академія наук України разом зі всесвітньовідомою компанією Clarivate Analytics 11 квітня ц. р. у номінації «Установа з найвищою ефективністю наукових досліджень у 2017 році». 

Під час вручення нагороди університету керівники міжнародної організації з моніторингу наукових досліджень Clarivate Analytics відзначили плідну та стабільну роботу УжНУ у сфері організації найважливіших наукових досліджень. Зазначене вище засвідчує незаперечні досягнення науковців університету.

Водночас варто акцентувати увагу на тому, що сьогодні більшість вітчизняних наукових журналів почали інтенсивний рух до світових видавничих стандартів. А саме в цій сфері редколегіям наших наукових видань потрібно ще реалізувати чимало нагальних і важливих завдань. До цього зокрема зобов’язує наказ МОН України від 15.01.2018 №32, який затвердив новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. Цей Порядок формалізує основні вимоги до сучасних наукових періодичних видань, встановлює умови їх класифікації і моніторингу.

Сьогодні в УжНУ виходить більше 30 періодичних видань, з них 22 – фахові. Половина фахових видань – це «Наукові вісники Ужгородського університету» з різних галузей науки. У квітні ц. р. наказом МОН України до Переліку наукових фахових видань включено «Закарпатські філологічні студії», «Регіональні студії», «Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні відносини», електронне періодичне видання «Порівняльно-аналітичне право».

Значну роботу з підготовки і включення фахових видань до міжнародних наукометричних баз здійснили редколегії наукових журналів ряду факультетів та НН Інститут євроінтеграційних досліджень.

Як відомо, обов’язковий елемент сучасного наукового журналу – DOI (digital object identifier), що відкриває нові можливості як для користувачів, так і для наукових видань. Переваги журналу, що має DOI, першими зрозуміли і реалізували видавці «Наукового вісника Ужгородського національного університету. Серія Фізика» (головний редактор – Василь Різак). На завершальному етапі знаходиться підготовка до отримання DOI і в «Науковому віснику» економічного факультету (головний редактор – Василь Мікловда).

Підписано договір з видавничою службою «Уран» і щодо створення веб-сайту на платформі «Наукової періодики України», відтак  отримання DOI для збірника наукових праць «Геополітика України: історія і сучасність» (головний редактор – Іван Артьомов).

Отримати DOI, а також бути прийнятими для індексування в певні наукометричні бази даних неможливо без наявності у періодичного видання веб-сайту з відповідно організованим контентом. Адже тільки за наявності коректного веб-сайту видання експерти можуть його оцінювати.

Удосконаленням веб-сайтів наукових журналів, які претендують на отримання DOI, займається створена з цією метою спеціальна група працівників Центру інформаційних технологій під керівництвом Олексія Куруци. Вони структурують оформлення сайтів видань за зразком кращих міжнародних журналів, оновлюють і допрацьовують існуючі, адже інтернет-стандарти поступово змінюються.

Редакційно-видавнича рада університету планує вжити комплекс заходів, спрямованих на збільшення представленості наших наукових журналів у різних наукометричних базах, передусім у Scopus та Web of Science. Потрібно надавати реальну підтримку редакторам журналів на факультетах на рівні керівництва університету, цінувати і поважати їхню працю.

Безперечно, кращих відповідальних редакторів треба фінансово заохочувати, адже для них це додаткове навантаження. Плануємо проводити засідання редакційно-видавничої ради, на яких відповідальні редактори наукових видань обмінюватимуться досвідом.

І наостанок зазначу, що індексування в наукометричних базах даних періодичних видань має стати одним із важливих завдань вчених рад на факультетах.