«Горизонт 2020» є найбільшою дослідницькою та інноваційною рамковою програмою ЄС. Ця назва зовсім не означає привілейованість науковців у програмі. Подавати проектну заявку можуть усі, хто зважив свої можливості, знайшов партнерів і готовий представити свою ідею, а ще – конкурувати з серйозними гравцями з різних країн. Сьогодні серед закарпатців є не лише ті, хто бажає взяти участь у «Горизонті 2020», а й представники команд, чиї проекти отримали фінансування ЄС.

Виграти фінансування в рамках програми «Горизонт 2020» – надзвичайно престижно, бо однозначно підтверджує вашу фаховість у справі, якою займаєтеся. Бюджет «Горизонту» становить майже 80 мільярдів євро, а основна мета – фінансування передової науки, конкурентоспроможної інноваційної промисловості та вирішення основних соціальних викликів. 

Для України «Горизонт» став повністю доступний відносно недавно. Спочатку, як і в попередніх Рамкових Програмах, наша держава могла брати участь у програмі на правах гостя, однак наразі українці мають такі ж права, як і організації з країн-членів ЄС.

Сьогодні в Україні діє 36 Національних контактних пунктів– своєрідних помічників програми «Горизонт». Їх головне завдання – максимально інформувати громадян про всі можливості й інструменти, допомогти зорієнтуватися із формуванням власної ідеї, зареєструвати організацію у системі європейської комісії, допомогти у пошуку партнерів, або розповісти про можливості пошуку партнерів. Фахівці контактних пунктів консультують науковців щодо участі у доступних програмах, що фінансуються ЄС. Загалом мережа ще відносно молода, оскільки у Європі такі контактні пункти працюють ще з перших рамкових програм.

На Закарпатті НКП діє при УжНУ за двома напрямами: «Харчова безпека, стале сільське господарство, морські дослідження та біоекономіки» і «Здоров’я, демографічні зміни та добробут». Керує національним контактним пунктом рамкової програми Європейського Союзу Таїсія Симочко.

Чому «Горизонт 2020» популярний 

Рамкова програма з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» фінансує  проекти за пріоритетними для ЄС напрямами, а також такі, що вимагають значного залучення фахівців з різних галузей. Програма має широку географію,  значний бюджет, розгалужену структуру, яка охоплює майже всі сфери інтересів сучасної держави та суспільства. Основна її відмінність в тому, що вона фінансує  дослідження та інновації із орієнтацією на потреби ринку, споживача та основні виклики, що стоять перед Європою та світом, такі як: подолання голоду, забезпечення здорового способу життя, покращення екологічної ситуації, зелений та безпечний транспорт, безпечне та інклюзивне суспільство. Серед проектів також багато інновацій, та розробок які, можливо, ніколи би не побачили світ, оскільки вкладати в їх розвиток бізнесу було б занадто ризиковано, але вони мають значний потенціал для суспільства.

Програма називається «Горизонт 2020», бо вона розпочалася у 2014 році, але до 2020-го оголошуватимуться нові конкурси. Це не означає, що виконання проектів закінчиться у 2020-му. Усе залежить від того, коли вони розпочалися іякою є їхня тривалість. Як правило, виконання проектів триває від 6 місяців до 4 років, а в деяких проектах навіть до 5-ти років. 

 «Отримати фінансування від «Горизонту» престижно, бо ви отримуєте доступ до інноваційних рішень. Крім того, не останню роль відіграє фінансова складова. Багато програм вимагають співфінансування, але у випадку програми «Горизонт 2020» для науково-дослідних чи неприбуткових організацій ця програма здебільшого покриває 100 % прямих витрат і 25 % непрямих витрат. Активно залучаються до участі середніх і малих підприємств. Такі підприємства залежно від типу проекту можуть отримати або повне покриття прямих витрати або 70%, ставка покриття непрямих витрат для всіх типів проектів та організацій однакова – 25%. Створюються сильні мережі, які працюють над вирішенням проблем, пошуку нових рішень, актуальних для всіх залучених організацій, або ж консорціуму – сукупності партнерів, в рамках кожного з проектів також передбачена інформаційна кампанія для поширення його результатів, це служить, так би мовити, «рекламою» організацій, що залучені до його виконання – це свідчення їх високої професійності та інноваційності», – розповідає керівник НКП.

Взагалі програма має обширну структуру. Є три основні розділи: «Excellence Science», «Societal Challenges», «Industrial Leadership». Кожен із них має свій напрям і розрахований на певний тип проектів. Якщо перший стосується науки, «Industrial Leadership» – інновацій, сприяння просуванню іміджу у Європі, «Societal Challenges» – опікується соціальними викликами, проблемами. В кожного розділу є ще так звані пріоритети – підрозділи, що специфікують завдання за певною категорією.

Запорука успіху – сильний координатор і знання англійської 

Програма не є виключно до науковців. Всі типи організацій можуть подавати проекти, але є мінімальні вимоги, або ж стандарти подачі заявок. Це можуть бути неприбуткові організації, спілки, університети, наукові організації, лабораторії, приватні підприємства, промисловість тощо. Немає обмежень щодо подавачів, але потрібно ретельно ознайомитись з інструментами та умови участі для кожної з них, оскільки існують деякі відмінності.

Оскільки основний акцент робиться на інноваціях, які неможливі без малого і середнього бізнесу, тому участь МСП (малих та середніх підприємств) в проекті є пріоритетною та надає свої переваги. Наприклад, якщо два проекти отримали однакові оцінки за проектну заявку, то перевага надається тому консорціуму, у проекті якого передбачена участь МСП, якщо тематика проекту релевантна для них – пояснює керівник НКП і додає, що українські бізнесмени, неурядові організації досить активні щодо інформаційних запитів щодо участі в РП «Горизонт 2020». Натомість науковцям нерідко бракує знання англійської мови, а весь проект, вся переписка відбувається саме англійською. За статистикою, наукові й науково-дослідні організації активні здебільшого в такому напрямі проектів, як – «Дії Марії Склодовської-Кюрі», що передбачає різні механізми участі – індивідуальні стипендії, мережі знань між університетами і підприємствами тощо. Вважається, що цей проект найлегше написати. Якщо брати статистику виграних проектів від українських організацій, то більша частина з них – саме проекти за «Діями Марії Склодовської-Кюрі».

Важлива вимога для подачі більшості проектних заявок в «Горизонті 2020» – створення консорціуму, який має складатися мінімум з трьох організацій з трьох різних країн-членів ЄС, або асоційованих членів програми «Горизонт 2020».

Партнерами консорціуму можуть бути будь-які організації, спільноти, асоціації, підприємства різного типу, ГО, які працюють у різних напрямках. Тобто всі ті, хто може забезпечити взаємодію науки, суспільства і влади, адже на такій інтеграції сьогодні акцентує увагу Європа, це так званий мультиакторний підхід, коли до вирішення проблеми залучаються всі потенційні стейкголдери (зацікавлені сторони). Для пошуку партнерів чи представлення своєї організації важливо максимально використовувати всі можливі ресурси, до яких належать передусім мережа національних контактних пунктів РП «Горизонт 2020», Європейська промислова мережа EEN, ресурс ЄК, на якому розміщена вся інформація про підтримані проекти «CORDIS», спеціалізовані групи в соціальних мережах «Linkedlin», «Facebook», а також партнерські заходи, інформаційні дні тощо.

«Основний рецепт успіху – це сильний координатор, який має багатий досвід у написанні проектів і має сильну команду проект-менеджерів. Фактично весь проект збирає докупи координатор, але не менш важливо, щоб і всі партнери  були достатньо сильними і добре описали свою роботу у проекті. Але в основному все залежить від координатора, співкоординатора, або основного ініціатора ідеї. Ідея може бути унікальною, але якщо вона недостатньо добре описана, викладена а до того ж в проектній заявці важко прослідкувати загальну концепцію, бачення та спільні цілі, то вона ніколи не отримає фінансування, навіть якщо через кілька років виявиться, що це був надзвичайний прорив у інноваціях», – зазначає Таїсія Симочко.

«Грантоїдство» не пройде

Не секрет, що деякі організації на Закарпатті працюють у сфері проектної діяльності, спрямованої не стільки на реалізацію самого проекту, скільки на відмивання коштів грантодавців. Так, внаслідок чергового «суперінноваційного» проекту щось «напрацьовується», «подається як рекомендація», «розробляється» чи «започатковується», а в результаті у світ виходить черговий довідник, збірник чогось там з численними помилками.

«У випадку «Горизонту 2020» грантоїдство малоімовірне. Звітність у програмі дуже жорстка, є багато правил, вимог, якими регулюється розподіл коштів, – переконує Таїсія Симочко. – Навіть закупка обладнання, купівля послуг – усе жорстко регулюється грантовою угодою. У спеціальному документі «Modеl Grant Agreement» на 650 сторінках розписано всі умови отримання грошей, купівлі обладнання, послуг, аудиту тощо. Кожен працівник у рамках проекту мусить вести правильну калькуляцію часу – так звані timesheet. Мало написати кількість годин, треба розписати ще й завдання, над якими працювала людина. Тому обсяг документації створений так, щоб виключати можливості грантоїдства. Були випадки, коли після аудиту організації змушені були повертати частину коштів, оскільки неправильно використали гроші чи не досить детально слідували правилам фінансування. ЄК просить проміжні фінансові звіти, і навіть після цих звів можуть бути перераховані гроші, виділені партнеру в рамках проекту».

Аби виграти фінансування в рамках РП «Горизонт 2020», потрібно бути дуже активним. Важливо не кидатися на відкриту можливість, а реально оцінювати свій потенціал, можливості, партнерів, з яким працюєте.

«Дуже популярним є SMI Instrument у рамках «Горизонт 2020», який дозволяє без партнерів отримати фінансування на інновації. Його можна подавати на 2 фази – 1 фаза дає можливість отримати 50 тисяч євро, друга – від 500 тисяч євро до 2,5 мільйонів євро. Але часто до нас звертаються підприємці, які щось чули про цей інструмент і запитують, як отримати фінансування. Вони забувають про основну суть цього інструменту – він підтримує розвиток проривних інновацій. Це фінансування можуть отримати ті підприємства, які мають якісь інноваційні розробки, аналогів яких у Європі немає, і це реально має бути інноваційна річ.  В Україні,  на жаль, поки тільки у Києві, є такі виграні проекти. Тільки одна українська організація поки що отримала фінансування за другою фазою – 1,2 мільйони євро. Окрім наявності самої інноваційної розробки потрібно ще грамотно написати заявку», – розповідає керівник НКП.

Як ужгородські фізики наблизилися до «Горизонту»

Сьогодні налічується понад 70 проектів «Горизонту», в яких організаціїз нашої держава є партнером. Закарпаття теж має певні досягнення: один проект виграли фізики УжНУ, а ще один реалізується у співпраці зі словацькою організацією «Casovia Life Sciences», яка створювалася для прикордонного партнерства, щоб посилити позиції у програмі Горизонт 2020. Проект називається «SKIN» і стосується коротких ланцюгів постачання харчових продуктів. Спочатку цей проект виконувався словацьким партнером, але оскільки внесок української команди обширний та значимий,було вирішено  включити УжНУ як окремого партнера. Зараз цей процес на стадії документального оформлення, – пояснює Таїсія.

Здобути ґрант цієї Рамкової програми ЄС дуже престижно, тож і нелегко, – вважає професор  кафедри твердотільної електроніки з/с інформаційної безпеки фізичного факультету УжНУ Василь Різак. Європейські науковці пишаються самою участю в цьому механізмі. Тим вагомішим видається успіх ужгородських фізиків, які віднині працюватимуть у напрямку досконалої науки, підпунктом якої є створення наукової інфраструктури світового рівня. Партнерами фізиків закарпатського вишу у реалізації завдань цього проекту стали такі країни, як Італія, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія.

Науковцям кафедри твердотільної електроніки з/с інформаційної безпеки фізичного факультету УжНУ спільно з європейськими колегами вдалося здобути ґрант завдяки актуальній дослідницькій темі, тривалій історії фізичної школи на Закарпатті, а також випускникам, які нині працюють у різних наукових школах Європи та світу. Тривала і тісна співпраця колективу кафедри твердотільної електроніки з/с інформаційної безпеки зі Словацькою академією наук (проф. Карол Флахбарт), Карловим університетом у Празі (проф. Владімір Матолін), Кошицьким університетом імені Шафарика (проф. Олександр Фегер), Пряшівським університетом (доц. Владімір Шебень) та іншими європейськими науковими установами дозволила тримати руку на пульсі сучасних європейських наукових досліджень.

УжНУ здобув ґрант програми «Горизонт 2020», який передбачає фінансування в обсязі понад 3 мільйони євро. Реалізація ґранту в рамках програми «Горизонт 2020» також сприятиме облаштуванню лабораторії, проект якої був задуманий і розпочатий раніше, у межах консорціуму СЕRІС-ЕRІС. Входження УжНУ до консорціуму, як і здобуття ґранту «Горизонт 2020», є непересічною подією в історії вишу. Після тривалої підготовки, яка врешті була успішною, а також лаконічного і добротного представлення УжНУ ректором Володимиром Смоланкою в Трієсті (Італія), була підписана базова угода про співпрацю. Зауважимо, що СЕRІС-ЕRІС – це міжнародна науково-дослідницька установа, засновниками якої є уряди Чеської Республіки, Італії, Австрії, Словенії, Сербії та Румунії. Її метою є фундаментальні та прикладні дослідження у галузі фізичного матеріалознавства, біоматеріалів і нанотехнологій.

На Закарпатті можна навчитися писати проектну заявку 

Наприкінці 2017 року в УжНУ стартувала серія воркшопів «Горизонт 2020»: лайфхаки та інші секрети успіху». Їх організовує Національний контактний пункт, а проводить воркшопи безпосередньо керівник НКП Таїсія Симочко.

Значна частина першого воркшопу була присвячена ознайомленню з можливостями рамкової програми ЄС, а пошуку партнерів представленню себе у ролі партнера консорціуму, а також короткому огляду правил грамотного заповнення проектної форми, без якої неможливо виграти проект, та написанню бізнес-пропозиції.

Учасники другого воркшопу вправлялися безпосередньо в написанні першої частини аплікаційної заявки, яка називається Excellence. Вона складається з чотирьох підрозділів, які називаються відповідно: цілі, відношення до робочої програми, концепція та методологія, амбіції. Під час написання Таїсія Симочко рекомендує використовувати різні підходи та методики для визначення основних цілей, наприклад підхід VMOST (Vision, Mission, Objective, Strategy, Tactic). При чому застосовувати цей алгоритм можна як з початку, так і з кінця, але без визначення цих основних блоків неможливо написати якісну проектну пропозицію.

Аплікаційна заявка для участі в програмі «Горизонт 2020» складається з п’яти розділів, утім найскладніше написати перші три, які є й найважливішими – Excellence, Impact, Implementation. Вони є частиною «В» проектної заявки й обмежені 70-ма сторінками. Тому формулювання тут мають бути дуже влучні, лаконічні й доступні. Саме ці три частини відіграють вирішальну роль на етапі відбору, кожна з них оцінюється максимум у 5 балів.

Цілі проекту повинні бути чіткими, досяжними, прийнятними, а також мають узгоджуватися з очікуваним впливом реалізації  проекту. На цьому етапі теж буває чимало помилок, коли цілі визначають глобально, не враховуючи масштабів, специфічних завдань самого проекту, визначення ЄК та можливостей їх реалізації протягом терміну тривалості проекту.

Найближчим часом керівник національного контактного пункту «Горизонт 2020» при УжНУ запланувала продовження серії воркшопів щодо написання проектної пропозиції, а саме – зорієнтовані на дві наступні частини проектної заявки – Impact та Implementation. Анонси заходів будуть доступні на офіційному сайті університету.