Тернополянка Антоніна Мілян здобуває ступінь магістра (Master of Science) на економічному факультеті Університету імені Лейбніца в німецькому Ганновері. У Німеччині вона вчиться вже два з половиною роки. Проте у поточному семестрі студентка вперше не змушена була платити державі за своє навчання. З жовтня цього року у федеральній землі Нижня Саксонія, де Ганновер – столиця, набрав чинності закон, згідно з яким навчання в вишах стало безкоштовним.

Починаючи з 2006 року за кожен сесместр студентам у семи землях Німеччини доводилось платити за своє навчання в середньому 500 євро так званих навчальних зборів. Проте питання безкоштовної вищої освіти гаряче обговорювалось у суспільстві. Жару у вогонь додавали студентські акції протесту. Під таким тиском громадськості федеральні землі одна за одною почали скасовувати плату за навчання у державних вишах. Це зробили у Баден-Вюртембергу, Саксонії-Ангальт, Гессені, Саарі, Гамбурзі, Баварії, а минулого року “здалися” зрештою і провладні політики Нижньої Саксонії. 10 грудня 2013 парламент федеральної землі прийняв довгоочікуваний закон. Тепер безоплатне навчання в державних вищих навчальних закладах доступне на всій території ФРН. При чому це стосується як самих німців, так і іноземців, у тому числі, громадян України.

Без додаткових джерел доходу навчатися було важко

За безоплатне навчання в університеті імені Лейбніца боролися не один рік. Молодь не раз влаштовувал акції протесту, розповідає Антоніна Мілян. Адже за кожен семестр студентам доводилося платити від 500 до 800 євро, і це не враховуючи адміністративних чи транспортних зборів. Для того, щоб заплатити за освіту Мілян та її знайомим доводилося працювати, каже українка. Часто це була робота офіціанта чи промоутера. Лише той, кому пощастило більше, знаходив роботу в університеті, розповідає вона.

Українська студентська діаспора – одна з найчисленніших у Німеччині. За своєю кількістю у німецькому студентському середовищі українці поступаються лише китайцям, росіянам та індійцям. Проте за останні роки кількість студентів з України в Німеччині зменшувалась. Cкасування ж плати за навчання на всій території держави може стати додатковим стимулом для українців, які хочуть отримати освіту у ФРН.

Освітні документи України та знання німецької

На навчання у державних вишах Німеччині можуть претендувати громадяни України, які мають шкільний атестат чи університетський диплом бакалавра, а також належні знання німецької мови, що мають бути підтверджені відповідними мовними сертифікатами. Як повідомили DW в інформаційній службі Німецької служби академічних обмінів (DAAD) в Києві, мінімальний рівень знання мови, як правило, має відповідати рівню B2 за загальноєвропейською шкалою знання іноземних мов. Утім, усе залежить від фаху, мови навчання або ж індивідуальних вимог конкретного навчального закладу. Для запису на англомовні навчальні програми абітурієнт з України має, як правило, документально підтвердити знання англійської мови.

Окрім цього, для оформлення дозволу на проживання в Німеччині з метою навчання абітурієнту з України слід подбати про підтвердження своєї фінансової спроможності. Як правило, під час оформлення відповідних документів на один рік потрібно надати підтвердження про наявність на рахунку суми у 7908 євро – з розрахунку 659 євро на місяць, вказано на сайті посольства Німеччини в Україні.

Безкоштовна освіта – більше грошей на відпочинок

За статистикою DAAD, український студентський бум у Німеччині припав на середину 2000-х років. Приміром, якщо 2000 року в країні навчалися близько двох з половиною тисяч українців, то станом на 2007 рік їхня кількість зросла вже практично втричі й становила майже сім тисяч осіб. Та вже у 2008 році в німецьких вишах українців поменшало. Негативна тенденція зберігалася кілька років, і лише минулоріч “мінус” знову змінився на “плюс”. За даними DAAD, у 2013 році в Німеччині навчалися вже 6 264 студенти-українці (на 62 більше, ніж 2012 року).

Після остаточного скасування навчальних зборів у всіх федеральних землях країни, перед українцями відкриваються нові перспективи безкоштовної німецької освіти. “Якщо в попередньому семестрі я працювала, щоб оплатити навчання, то тепер зароблені гроші витрачатиму на відпустки”, – каже студентка Мілян. Утім, роботу вона поки не кидає. Адже за проїзні квитки чи то користування бібліотекою все ще потрібно платити, каже студентка. За семестр, за її словами, на це йде понад 360 євро. Проте основний фінансовий тягар з плеч таки впав, зізнається Мілян.

Тим часом новину про безкоштовну вищу освіту в Німеччині українці радісно підхопили у соціальних мережах. Особливо мами майбутніх студентів розповсюджують звістку на своїх сторінках з коментарями: “Це дає надію, потрібно вчити німецьку”.